Від продажу до націоналізації, або Яким буває вихід із кризи для банків?
Ольга Завгородня
Наразі приділялось чимало уваги гострому питанню світової економічної кризи та її впливу на економіку України зокрема. Цілком очевидно, що в диспутах не оминався і банківський сектор. Саме він яскраво відобразив очікування, побоювання та зміни у поглядах населення у цей тривожний період.
Поточний рік позначився хвилею недовіри до банків; паніка пов’язана з численними як об’єктивними причинами,так і штучним переполохом. Однак, беззаперечним залишається той факт, що під час кризи з багатьма проблемами, як-от відтік значної кількості депозитів, зовнішній борг, загроза банкрутства зіткнулося багато українських банків. Причому як гігантів банківського сектору, так і менш значних за грошовими оборотами й популярністю.
Серйозним ударом для банківської системи країни стали проблеми у банків з багатомільйонними активами, такими як Надра банк та Промінвестбанк. Саме на їх прикладі варто проаналізувати, наскільки важкими були тенденції кризи для фінансово-кредитних установ, які шляхи подолання вдалося віднайти і в якому становищі перебувають вони зараз.
Відзначу, що ВАТ КБ «Надра» заснований 26 жовтня 1993 року. Він має три групи власників: це так звана "Група "Континіум", американські бізнесмени брати Сегалі та іноземні фонди,серед яких найбільші частки мали East Capital i Silk Croft. Отже, він – один з найбільших універсальних комерційних банків, що понад 15 років працює на фінансовому ринку України. До кризи "Надра" – один з 10 найбільших у країні банків, який мав близько 700 філій та відділень по всій Україні й налічував майже 2,6 мільйона клієнтів. У банку працювало 9 тисяч осіб.
Щоправда, "Надра-банк" з роками здобув скандальну репутацію. З його назвою пов’язують численні спекуляції, відмивання грошей, обман клієнтів. Проблеми у банку почалися значно раніше, ніж за офіційною версією, тобто ще восени 2008. Саме тоді на кореспондентському рахунку в Надра було й так мало коштів, а банк ще й залучав депозити під високі проценти.
Осінь 2008 року для банку знаменується такими подіями, як отримання коштів від НБУ, а саме 7,1 млрд гривень та… початком вимивання коштів. За офіційними даними 1,94 млрд мали спрямовуватись на повернення грошей із зовнішніх ринків, 280 млн - на погашення боргів перед іншими банками, 2 млрд - на повернення коштів підприємствам, 2,8 млрд - на повернення депозитів населенню. Але по суті до введення тимчасової адміністрації (10 лютого 2009 року) банк повернув населенню не більше 300-400 мільйонів гривень. Тобто виведення коштів становило, так би мовити, «всього» 6,4 мільярда.
З жовтня 2008 року банк стабільно покидають клієнти й жодна компанія не збільшила свої вклади. Це, вочевидь, трагічно позначається на ліквідності банку. І вже зовсім закономірним, зважаючи на загальні тренди у секторі та грандіозні проблеми у банку, стає введення взимку 2009 вищезгаданої адміністрації НБУ.
Та варто згадати обставини, що передували появі тимчасової адміністрації. У листопаді 2008 року з’являється інформація про те, що 85% акцій банку купує Group DF Дмитра Фірташа. Але угоду так і не вдалося реалізувати. Хтозна-що стало на заваді цьому – чи пан Фірташ просто передумав, чи то відсутність згоди з існуючими акціонерами, чи вирішальним був скандал, ініційований Тимошенко (коли, мовляв, перші дві групи власників хочуть прихопити з собою грошей).
Одним словом не купила Group DF акції, а в Надра – зовнішнє управління, ось уже як 8 місяців. За інформацією тимчасового адміністратора банку Валентини Жуковської, 51% акцій банку "Надра" знаходяться в заставі по кредиту, наданого йому в 2007 на суму близько 60 млн доларів.
Треба зазначити, що діяльність тимчасової адміністрації дала певні результати. Перші півроку характеризуються такими змінами: обсяг виплат за рахунками становить 2,1 млдр гривень; у центральному та регіональних відділеннях працюють групи по зверненню клієнтів; збільшені ліміти зі 100 грн до 15 000 грн на різні типи операцій в рамках пакетів послуг «Ласкаво просимо!»; було розроблено біля 30 спеціальних пропозицій та реструктуровано кредити клієнтів на суму понад 1 млрд грн. У контексті операційної діяльності банку також відбулися позитивні зрушення, зокрема: ліквідні активи збільшилися на 462,5 млн гривень, залишки в касі зросли на 121,2 млн гривень, а на кореспондентському рахунку в НБУ – на 341,3 млн гривень. Залишки на поточних рахунках юридичних осіб збільшилися на 251,4 млн гривень. За період роботи тимчасової адміністрації банком зараховано і виплачено заробітної плати на суму близько 500 млн гривень, соціальних виплат, включаючи пенсії, - на суму близько 115 млн гривень, платежів фізичних осіб, прийнятих готівкою,- на суму 478 млн гривень.
В рамках реструктуризації зовнішніх зобов’язань було створено Координаційний комітет, що представляє інтереси іноземних кредиторів,а також проводиться аудит міжнародною компанією «Ernst & Young».
Зовсім інакшим, але від цього не менш заплутаним й хвилюючим, був початок кризи у Промінвестбанку. Закрите акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (Промінвестбанк) був створений у серпні 1992 року. Історія діяльності банку налічує понад 85 років. Згідно з даними Нацбанку України, станом на 1 липня 2008 року за розмірами загальних активів (27 539 млрд грн) Промінвестбанк займав 6-е місце серед 178 банків, що діяли в країні. До липня 2008 року серед акціонерів не було осіб, що володіли більше ніж 10% статутного капіталу банку.
Як трапилось, що у кризову пастку попав і цей титан банківської системи? Відправною точкою проблем у банку став інцидент у Донецьку, коли в обласній дирекції ПІБу зібралося близько 100-150 чоловік, котрі намагалися достроково закрити депозити й зняти гроші із карток заробітної плати. Більше того, картки ПІБу активно використовувалися для зняття готівки у банкоматах інших банків.
Важко зрозуміти причини даної події, адже за даними і Нацбанку, і аудиторських компаній, і навіть міжнародних банківських структур, банк працював цілком стабільно й ніщо не віщувало подібного перебігу подій.
Що це було, рейдерська атака чи внутрішні проблеми Промінвестбанку? Зважаючи на той факт,що банк є одним з найбільш закритих в Україні, посилатись із впевненістю на рейдерство не можна. Правда, враховуючи зовнішню оцінку діяльності банку, проблеми також не здаються вірогідними.
Однак, як варіант, джерелом подібних настроїв міг стати внутрішній відтік інформації… Однозначної відповіді так і не знайшлося, але на світлому фоні діяльності одного з кращих банків з’явилася пляма.
Що робить в цей час НБУ? Зважаючи на те, що фінансовий стан Промінвесту позитивний, головний банк країни таки ухвалює рішення про відкриття кредитної лінії у розмірі 5 млрд грн.
Здавалося все могло бути і так позитивно, але це була тільки зав’язка. 7 жовтня 2008 НБУ вводить тимчасову адміністрацію на чолі з Володимиром Кротюком (заступником голови Нацбанку). ЗМІ в цей час активно повідомляє про можливу націоналізацію Промінвесту, у чому вбачався шлях до порятунку.
Альтернативним варіантом є або продаж банку (наімовірніше російському банку), з меншою вірогідністю розглядався варіант українського чи західного інвестора. Й чомусь всі забули про тимчасову адміністрацію, чи в банку все так погано, що це навіть не варіант?
Потенційними покупцями в різний час вважалися то російський банк з першої двадцятки фінансово-консалтингова група «Інтелінкс», "Сбербанк"(РФ), група "Альфа-Банку" (РФ), «Укрексімбанк», а також донецькі бізнесмени Андрій та Сергій Клюєві. Однак перегони виграв"Внєшекономбанк" (РФ), який у січні 2009 став власником пакета акцій "Промінвестбанку" розміром 75% +3.
Перед покупцем постало завдання реалізації плану фінансового оздоровлення, з цією метою 4 лютого 2009 року він відкриває кредитну лінію розміром до 1 млрд доларів США.
Вже у лютому Нацбанк заявив про готовність вивести тимчасову адміністрацію, що, безумовно, свідчить про позитивні результати діяльності. 19 лютого було знято мораторій для кредиторів, згодом було призначено екс-голову правління Володимира Матвієнка президентом банку, до того ж Промінвест починає достроково повертати борги Нацбанку.
За інформацією щоквартального рейтингу надійності вкладів, які прогнозувався інвестиційними компаніями Astrum Investment Management, Bonum Group,Concorde Capital, Phoenix Capital, Foyil та "Арт-капітал", Промінвестбанк перебуває на відмітці C - «задовільний» ( у порівнянні Надра – D «поганий»).
Важливим показником стабілізації діяльності банку стає додаткова емісія акцій та збільшення статутного капіталу на 4 млрд грн. Це все робиться "з метою фінансового оздоровлення Промінвестбанку, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів…" ‒ зазначено у прес-релізі банку.
Що ж до останніх новин, то у Промінвестбанк 29 вересня надійшов другий транш від російського "Внєшекономбанку" (ВЕБ) у розмірі 125 млн, а "Нафтогаз" висловив намір придбати у банку 500 млн доларів США для розрахунків за газ.
Насамкінець варто сказати, що Промінвесту все ж таки вдалося виплутатися з тенет кризи, й стан банку наразі оцінюється як стабільний. Що стосується Надра, то незважаючи на певний позитив, що є результатом компетентної діяльності тимчасової організації, його доля ще не вирішена. Найбільш ймовірними є наміри Юлії Тимошенко до кінця поточного року націоналізувати банк. Поживемо-побачимо…
18.10.2009
