В пошуках справжнього
Ярослава Кобинець
Коли мені було дванадцять, я вперше відчинила вікно у світ моди.
…Багато людей, іноді дуже дивних, біля виставкового центру (тоді ще на «Лівобережній»). І я, одягнена в звичайні джинси та червону кофтинку з написом «Black & White», почувалася там трохи ніяково. Здається, це був показ Бизова. Чи Анісімова. Вже не згадаю. Початок затримувався. Весь час крутили музичний ролик кави «Нескафе» («оупенап, оупенап»). Власне колекція залишилася в моїй пам’яті у вигляді абстрактних спідниць та костюмів, більше пригадується безкоштовна кава та цукерки в холі. Тоді Катя Осадча була ще за кадром, а український бомонд був скромнішим. Тоді був холодний березень. Тепер все змінилося.
Я уважно вдивляюся в обличчя кожної манекенниці. Що треба робити, щоб мати такий скляний погляд? Не їсти днями і не спати ночами? Чи це природжена особливість кожної, хто має стати моделлю? Що вони мають? Один вихід. Що вони демонструють? Одяг, який невідомо чому, коштує дорого, чи себе, своє тіло, своє обличчя? За лаштунками вони, перечіпаючись, метушаться, а на подіумі навіть бровою не ведуть. Про що вони думають? Що роблять, коли закінчується тиждень моди? Хтось із них має вищу технічну освіту, а хтось так і не закінчив школу. Хто вони поза подіумом? …Дівчина з неймовірною зачіскою та космічним мейк-апом у розтоптаних кросівках поспішає додому. Вона модель. У неї є лише один вихід – стати «обличчям», яке вона вперто ховає за товстим шаром гриму.
Фінальне дефіле дизайнера. Трохи знервований вигляд та бурхливі овації в залі й за кулісами, коли стихає музика. Моделі також люблять модельєрів. Вони ж їм платять. Це ризик – випускати колекцію. Якщо на вечірці дві світські левиці зіткнуться в дамській кімнаті в однакових сукнях, то, мабуть, дизайнер оплачуватиме матеріальні збитки культурному закладу. Але це красиво. Невагомі тканини і важкі підбори. Це хвилина слави. Може, задоволення свого марнославства. Але навряд. Їхня свідомість не спить. Вона шукає. Вона слухає музику і бачить силуети. Ескізи. Як визначити, яка модель що вдягне і коли вийде на подіум? Фінальне дефіле дизайнера – це ода безсонним ночам та чорній каві. Хоча не знаю, може дехто більше любить зелений чай. У ньому, кажуть, більше кофеїну.
А ще всі ці люди… Хтось гори звернув, аби потрапити хоч на один показ. А хтось безвилазно сидить на всіх шоу та без кінця дає інтерв'ю. Катя Осадча. Вона ходить колами в пошуках нової «жертви». Її очі виконують акробатичні етюди, але виглядають стомленими. Посмішка на всі «тридцять два» зникає одразу, коли оператор вимикає камеру, а «зірка» відвертається. Вона знає їх всіх, як облуплених. Вона запитує їх про все. Мабуть, її ненавидять. Але без неї тепер нікуди. Її капелюшок майорить над усіма головами в залі. Колись вона теж ходила подіумом. Зараз вона мало фарбується в реальному житті. Вона не спить у капелюшках. Вона також ховає своє обличчя.
Український тиждень моди кожного разу приносить нові емоції та враження. Сьогодні в моді жіночність. Сукні та спідниці всіх можливих фасонів та кольорів з'являться на вулицях мегаполісів уже наступної весни. Більшість з них будуть не від українських дизайнерів, а з розпродажів та простих магазинів.
Врешті-решт, дизайнер тільки задає тон. Мотив. А ми виконуємо головну партію. Ми вдягаємо маску, яку називаємо «індивідуальністю». Ми шукаємо справжнє.
19.10.2009
