Політичні технології 2009-2010: від "застою" до "відстою"
Катерина Гладка
Україну очікують нові вибори, тому вважаю, що виборцю доволі складно розібратися у деяких моментах передвиборчих технологій, які використовують кандидати. Спробую максимально донести суть й атмосферу основних претендентів на президентське крісло. А далі кожен зможе зробити власні висновки.
Юлія Тимошенко
По-перше, славнозвісний слоган «Вона працює, вона – це Україна» ‒ це типовий хід, що називається логічною підміною понять. На початку в рекламі нам м’яко натякали, що вона – це власне Юля, але згодом все непомітно перейшло у те, що вона – це Україна. Хід зроблений для того, щоб виникала асоціація пані Тимошенко з державою. Слоган цей був придуманий ще в липні Турчиновим, доволі знаковою фігурою в штабі БЮТ. До речі, грандіозна ідея прибрати обличчя політика з усіх біг-бордів також належить Турчинову. За результатами дослідження фокус-груп обличчя так дратують виборця, що йому немає особливої різниці, якого політика зображено. Тому добре проаналізувавши ситуацію, в штабі Юлі вирішили застосувати такий хід. По-друге, родзинкою цьогорічної кампанії Тимошенко буде гра «на соціалку». Тобто всі свої передвиборчі ролики вона максимально намагається наблизити до соціальної реклами і запитів, які надходять від людей.
Віктор Янукович
За словами політтехнолога Сергія Гайдая, кампанія Януковича є цілком традиційною і «спокійною». В його ситуації нині не можна рвати на собі сорочку й робити різких рухів, все просто – рейтинг у нього вкрай нестабільний. Тому основні важелі впливу Януковича – це посилання на власне ефективне прем’єрство в минулому та критика теперішнього уряду. Але в штабі дещо «неохайно» зробили рекламу на біг-бордах. Вислів «Твою думку враховано» ‒ це типова пасивна конструкція, яка за своєю природою не має відповідальної персони. Тобто, ким думка врахована відомо, мабуть, лише Господу Богу.
За Януковича більш вірогідна консервація існуючих еліт, і якщо ситуація за кілька наступних виборів не зміниться, логічно, що буде нова революція, але цього разу мирними переговорами може все не закінчитися.
Арсеній Яценюк
На початку кампанії пан Арсеній презентував себе як третю нову силу, нову генерацію, навіть нову еліту й це був основний його козир, на якому треба було грати. Але він довірив свою рекламу російським політтехнологам, які очевидно погано знають менталітет українця. Фрази на плакатах Яценюка не несуть ніякого повідомлення, ніякого сигналу і коли в штабі це зрозуміли, почати робити з «інтелігентного хлопчика» ‒ Рембо. Але через це його рейтинг стрімко падає.
Сергій Тігіпко
У Тігіпка немає стратегії. Він талановитий економіст і, скоріш за все, з нього вийшов би непоганий міністр фінансів, але не президент. Також пан Тігіпко застосовує деякі нові методи в своїй кампанії, зокрема активну комунікацію з виборцем – від особистого запрошення на виступи кандидата до спілкування в соціальних мережах. Але навряд чи Тігіпку вдасться набрати більше відсотків, аніж тому ж Яценюку.
Віктор Ющенко
Діючий президент обрав собі доволі хитру тактику – мовчання, бо в штабі вочевидь розуміють, що люди втомилися від агітації. А, як відомо, найкраща реклама – це її відсутність. Політтехнолог Тарас Березовець, зокрема, вважає, що Ющенка не варто відкидати з політичної орбіти, бо зараз він має стабільні 6-7 % і рейтинг його може рости й надалі.
До речі, його передвиборча кампанія у 2004 році була визнана кращою у світі, завдяки Майдану.
Стосовно новизни в політтехнологіях, то нічого архіцікавого на майбутніх виборах ймовірно не буде. Є дві основні моделі політичних програм: вертикальна – коли є кандидат, його штаб і, де-факто, саме останній працює над агітацією і активним нав’язуванням конкретного кандидата. Саме така модель використовується в Україні. Друга модель – це горизонтальна. В основі лежить побудова мережі, тобто фактично не штаб переконує виборця, а просто подає інформацію, а вже самі люди між собою розповсюджують ідею про те, що цей кандидат гідний. Щоб було зрозуміліше, таку кампанію здійснив Обама. Він фактично створив мережу своїх представництв і діяв за принципом «ми всі сидимо в цій кімнаті, а я політик». Спробував задіяти горизонтальну модель, як не парадоксально, пан Черновецький. Його мережею були бабусі, які з швидкістю світла розповіли про переваги нового мера.
Вибори – це завжди війна технологій і цей рік не стане винятком. За прогнозами політтехнологів може повторитися сценарій 1994 року, коли в першому турі виграв Кравчук, а в другому – Кучма. От тільки тепер спочатку може виграти Янукович, а згодом Тимошенко.
Причому запитання, Хто потрібен країні, й досі залишається відкритим.
29.10.2009
