Чому так швидко дорожчає здоров’я?..
Ольга Завгородня
Осінь видалася тривожною… Замість того,щоб насолоджуватися її барвами у парках, чи просто блукаючи вулицями міста, ми стрімголов біжимо до аптеки за все новими і новими ліками, профілактичними і не дуже. Тому що грип, тому що пневмонія,тому що ще якась біда. Страшно…
Та ми не будемо занурюватися у питання епідемії (яка й досі не відомо точно чи є), що сколихнула Україну, адже щодо цього питання є досить багато суджень, причому-таки часто суперечливих і досить необґрунтованих.
Розглянемо краще питання кризи фінансової та кризи здоров’я громадян крізь призму становища фармринку, вплив котрого на ці «кризи» беззаперечний.
Цілком очевидно, що головний закид, що робиться у сторону фармацевтичних компаній – це стрімке зростання цін, особливо на імпортну продукцію.
Зробимо невелику ретроспективу. Отже, 2007 рік, той час коли сталося досить-таки відчутне подорожчання лікарських засобів, і аналітики почали критично обговорювати цю ситуацію, звинувачуючи в першу чергу державу. На це, зрештою, були підстави: не було як такої цінової політики відносно медикаментів, не було контролю, за якими цінами ліки купують за кордоном, яка ставка їх мита…
До того ж атрибутикою фармбізнесу, на жаль, стають такі моменти: продаж фальсифікованої продукції, значні коливання на ціну одного і того ж препарату в різних аптеках (15-20%). І досить неприємним, особливо для гаманця, стає той факт, що імпортована продукція за кордоном може коштувати в два-три (!) рази дешевше, ніж у нас. Особливо це відчутно людям, які мають певні хронічні захворювання, і їм повсякчас доводиться купувати дорогі медикаменти. Що ж тепер – їздити за ліками за кордон?
Цілком очевидно, що виникла низка питань, які повинен врегульовувати уряд. І він все ж почав, щоправда, настільки інтенсивно, що фармкомпанії та аптеки далеко не завжди схвалюють його рішення.
Для прикладу нагадаємо, що 2008 рік характеризувався затвердженням різних постанов, що регулюють ведення фармбізнесу, зокрема:
- постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року N 827 ( 827-2008-п ) "Про ліквідацію Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення";
- постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року N 837 ( 837-2008-п ) "Питання здійснення державного контролю якості лікарських засобів";
- постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року N 955 ( 955-2008-п ) "Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення";
-постанова Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2008 року N 1022 (1022-2008-п) "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р.
Однак вже у квітні 2009 ці постанови відміняються як такі, що суперечать Конституції. Найбільше Президента хвилювали, мабуть, надбавки на лікарські засоби…
Теперішня ситуація є такою, що 20 жовтня поточного року Верховна Рада України ухвалила закон «Про мораторій на підвищення цін і тарифів на лікарські засоби і вироби медичного призначення». Це означає, що лікарські препарати вітчизняного виробництва реалізуються за цінами, регульованими державою, лікарські препарати закордонного виробництва за цінами, що склалися станом на 1 липня 2008 року. Такі ігри законодавців, вочевидь, не подобаються фармацевтам…
І дійсно, фармбізнес опинився в досить неоднозначному становищі: по-перше, це Верховна рада з мораторієм. По-друге, Антимонопольний комітет (АМКУ), який вимагає від гуртових і роздрібних фармацевтичних компаній утриматися від підвищення цін на медичні засоби.
Якщо фармацевтичні компанії, зокрема, аптеки, відмовляються повертати ціни на рівень 23 жовтня комітет буде розглядати такі їх дії як порушення конкурентного законодавства, і застосовувати штрафні санкції до 10% річного обороту кожного підприємства.
При цьому Кабмін 17 жовтня обмежив розмір надбавки на лікарські препарати в Україні 10% для гуртових цін і 25% - для роздробу, що обурливо для гравців фармринку так це – збільшення урядом до 70% перелік видів ліків, що підлягають державному регулюванню та намір створити державний реєстр медичних препаратів.
Внаслідок цих дій верхівки аптеки відчутно втрачають рентабельність, у них чи виникає нестача необхідних населенню ліків, чи вони навіть закриваються. Як зазначає віце-президент Фармацевтичної асоціації України Василь Дударчук: «Дефіцит лікарських препаратів з кожним днем все набирає більших обертів».
Усі проблеми і негаразди як завжди намагається вирішити пані Тимошенко. Прем’єр-міністр пообіцяла запровадити систему державного відшкодування вартості необхідних ліків для незаможних. Внаслідок дії цієї системи у бюджеті будуть передбачені кошти на компенсацію витрат на ліки для малозабезпечених українців. Але знову ж таки постає момент, за які медикаменти компенсувати частину коштів, адже на частину не існує ПДВ, а на частину пенсіонери та інваліди і так мають знижку.
Іншим заходом, що очікує втілення, є створення державної аптечної мережі. Як зазначила прем’єр: «Думаю, що ми зробимо все для того, щоб в Україні, з'явилася необхідна державна мережа аптек. Зараз ми вивчаємо це питання».
І нарешті, з ініціативи Ю. Тимошенко державна податкова адміністрація (ДПАУ) проводить перевірки наявності ліків в аптеках і рівень цін на них. Може й недаремно… За два дні (лише!) виявлено 1872 порушення, які передбачають штрафи на 6,5 млн грн. Та, вочевидь, власники аптек від цього заходу не в захваті…
У 2008 році розвиток фармринку характеризувався стабільним зростанням, а саме цей приріст становив 41%, обсяг його склав близько 3 млрд доларів. До того ж збільшилися обсяги продаж лідируючих підприємств галузі. Якими будуть показники цього року сказати важко, адже законодавці дуже серйозно взялись за вирішення фармацевтичного питання.
На ринку, однак, не без позитивних зрушень. 24 березня 2009 року було офіційно відкрито Представництво Алкалоїд АТ Скоп’є – досвідченої та впливової македонської фармацевтичної компанії. Македонія, як відомо, країна з найнижчими податками у Європі, тому може пропонувати продукцію за привабливими цінами, що особливо слушно у теперішній ситуації.
АТ «Лекхім» ‒ одне з перших та найбільших підприємств України, що працює над виготовленням та продажем лікарських засобів, оголосило про ребрендинг, який дасть змогу наситити ринок більшою кількістю вітчизняної продукції. А це дуже важливо, зважаючи на той факт, що об’єм вітчизняних ліків становить не набагато більше 20% (для порівняння у Росії ця цифра – це 50% від загального об’єму).
Окрім цього, свідченням того, що український фармринок має значний потенціал розвитку є показник відношення його до ВВП, що становить 2,25. У порівнянні з іншими країнами в Росії цей показник склав 0,93, в Білорусі - 1,28, в Казахстані - 2,23.
Отже, підсумуємо тенденції, які характеризують український ринок фармацевтичної продукції сьогодні. Загальна ситуація свідчить про велику зацікавленість та бажання впливу на ринок з боку уряду, про конкуренцію за споживача, про зміщення покупок у дешеву цінову зону (до 1$), розширення ринку переважно у великих містах та зростання вітчизняних фармкомпаній.
Наступні речі, які знову можуть потривожити ринок, ‒ це позитивна реакція на прохання фармацевтів про скасування постанови про регулювання доданої вартості, це запровадження нових методів зниження цін на зразок державних закупівель.
Окрім того, виходом для українських фармкомпаній є об’єднання зусиль з іншими представниками галузі, як це вже роблять компанії з світовим ім’ям (іспанський провайдер телемедицини та виробник медицинського обладнання Medicronic Salud, Aerotel Medical Systems об’єдналися задля створення системи безпровідного контролю здоров’я в домашніх умовах).
Загалом під час кризи фармацевтичний ринок «постраждав» менше усіх, його лише сколихнули та зіштовнули з новими проблемами ажіотаж щодо грипу, пневмонії та інших захворювань. Скоро він стане на ноги, та продовжуватиме динамічний розвиток…
Залишається відкритим питання такого дорогого здоров’я…
05.11.2009
