Хочеш зрозуміти Штати? Don't worry, be Ukrainian!
Лідія Акришора
Цього року мені випала нагода відвідати країну «іншого світу». Країну, яка цілком відрізняється від Європи, яка інша в усіх розуміннях цього слова.
Потрапити в цю, для когось омріяну, державу не так вже й легко. Тому я зі своїми друзями поїхала за програмою “Work & Travel”, працювати та подорожувати. На виході маємо – 3 місяці роботи та місяць подорожей, не дуже рівнозначно, тому сенсу ставити сполучник «і» між дієсловами буде, мабуть, не зовсім правильно.
Але зараз це, звісно, немає великого сенсу.
Під час поїздки ми, наче Колумби, відкривали для себе новий світ, який істотно відрізнявся від нашого. Різниця відчувалась геть у всьому – починаючи від світосприйняття та стосунків і, закінчуючи їжею.
Тоді я зрозуміла чому світ умовно ділять на дві частини: Європу та Америку. Американці живуть у своєму власному світі. І, здається, що в ньому немає ні проблем, ні тривог, ні суму. Вони створили всі умови, щоб жити для свого власного задоволення, і нічого не знають, що відбувається за межами їхньої країни. Яким було моє здивування, коли у крамниці дві дівчинки років вісімнадцяти запитали чи є в Україні великі міста, де по широких дорогах їздять машини.
Ці ситуації наштовхують на різноманітні роздуми. Як можна жити настільки відокремленим і непоінформованим про те, що відбувається у світі? Але, здається, це незнання зовсім американців не турбує! Вони мають всі підстави і можливості жити із задоволенням. І за це їх можна поважати. Навіть люди похилого віку тут живуть так, наче вони в розквіті сил. Молоді в душі, енергійні, веселі, бадьорі – відвідують казино, клуби, ресторани, і насолоджуються життям сповна.
Пересічні американці постійно повторюють, що вони живуть окремо від уряду. І те, що знають про Америку європейці та інші народи, це хибне уявлення.
Американці – дуже щирі та привітні. І, незважаючи на їхні штучні усмішки, та, здавалося, байдужість до людей, вони завжди готові прийти на допомогу. Неодноразово в безвихідних ситуаціях нам допомагали люди, яких ми зовсім ні про що не просили. Самовіддані, щиросердечні, добрі – вони переймаються проблемами інших та турбуються за ближніх.
Ці люди дуже вільні та безтурботні, проте незрозумілі та дивні у своїх бажаннях та потребах. Американці можуть чекати 2 години в черзі лише задля того, щоб пообідати в ресторані. Саме тут гостро постає проблема зайвої ваги, проте вони продовжують замовляти в Макдональдзі дабл чізбургер та дієтичну колу. Вся їжа в Америці продається із позначкою fat free (знежирене), а соки натуральні (із семи концентратів). Американська кухня – щось неймовірне. Стільки смаженої їжі, скільки я скуштувала за літо, мабуть, не їла протягом всього свого життя. Вони смажать все. В меню ресторану можна знайти навіть смажені огірки, ананаси та тістечка. Без сумніву, їх можна вважати диваками. Проте вони так не думають, вважаючи більшість туристів-іноземців crazy, що в перекладі слід розуміти, як шалений та божевільний.
З багатьма незрозумілими нам речами зіткнулися ми в повсякденному житті. Наприклад, у супермаркетах серед їжі можна знайти ряди із канцелярським приладдям, а біля господарський речей розташовані полички із напоями. В метро ж сидіння розташовані в протилежний бік руху вагона.
Були поодинокі випадки, коли ми зустрічали людей, які знають де знаходиться Україна. А коли дізнались від двох хлопців, що ті поінформовані про нашого Президента та Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко, нашому здивуванню не було меж. Пощастило й декілька разів поспілкуватись із американця про курс долара та його співвдношення з євро, а також про медицинську реформу Обами. То, мабуть, були найрозумніші молоді люди, яких ми зустрічали за три місяці перебування в Штатах.
Навкруг одні усмішки, які для туристів здаються такими незвичними. Пригадуються уроки зі школи: «Там живуть за принципом – keep smiling». Звикнути до постійно щасливих облич на перших порах було нелегко.
Протягом трьох місяців вражало все. Навіть під кінець подорожі було чому дивуватись.
Незвична в Штатах і архітектура. Тут переплелись всі стилі, часи, принципи та канони. Строгі та прості магазини, розкішні будинки, схожі на палаци-вілли, в’їзд до яких окрема дорога, затишні доглянуті будиночки із зеленню та багатьма квітами. Пляжні дачі, прикрашені невибагливими пальмами, та звісно літніми гамаками чи лозовими лежаками.
За літо в цій країні відбулося багато пригод, пройшло ключем безліч думок про життя американців, українців, про життя взагалі. Ідеї, переконання, принципи впивались, мов змій в мозок і зачіпали почуття серця. Ми спілкувались із багатьма людьми, які десятками років живуть у Сполучених Штатах. Але й дотепер не збагнули до кінця цю країну, яка так таємно та незрозуміло підкорила весь світ.
11.12.2009
