Олег Скрипка: "Український рок раритетніший за українських пташок"

  Ніхто сьогодні навіть і не задумується, чому перенесли славетний „Рок січ” на Трухановому острові у Києві з весни на осінь. А велися тоді справжні баталії між громадськими екологічними організаціями та організаторами фестивалю. Причина банальна: пташки від усіх тих „гоп, гоп, диц, диц” кидали своїх пташенят і не поверталися. Смішно? Проте картина міста без пташок є не дуже анекдотичною, а, скоріше, навпаки трагічною.
  Та природа ж не піде до суду і не захистить себе від посягань на її життєздатність. Між сильним та слабким є два типи взаємодії: сильний панує над слабшим або ж дбає про нього. На жаль, у сучасному світі надто переважає перший тип взаємозв’язку між людьми та природою.
  На тлі нещодавнього екологічного фіаско в Копенгагені можемо казати, що в Європі цим, хоч і не продуктивно, проте займаються. В Україні цим переймаються лише громадські організації, котрі безнадійно пробиваються крізь цегляні стіни можновладців.

„Чому в нас підіймається екотема лише тоді, як щось РВАНЕ?” - Ігор Сіренко (Національний екологічний центр України).

  Екологічні проблеми в Україні Є! Тільки питання в тому, що їх, справді, замовчують політики, бо це не популярна тема. Телеканали, бо немає яскравої картинки. Звичайно: 15 українських каналів бігає за продавцями ялинок 23 грудня, лише одна камера - на прес-конфереції "Екологи оголошують мобілізацію!", де обговорюють майбутнє не лише нашої держави, а й світу. Пізніше українські матері не знають, чому у їхньої дитини алергія на все, що тільки можна, чи ще трагічніше - рак.
  Отак їдеш на екскалаторі в метро: „Україна переможе!”, „Допоможіть хворій дитині!”, „Україна переможе!”, „Допоможіть хворій дитині!”. Поки доїдеш до виходу, серце тричі перевернеться, а мозок зрозуміє наскільки наші політики далекі від проблем народу.
  А проблеми тут не в можливості купити чи не купити собі новий телефон, а в можливості жити. В Україні існує епідемія СНІДу, епідемія туберкульозу, епідемія раку, останнім часом ще й епідемію грипу оголошують. Вам не здається, що це вже занадто! А люди, які повинні усе це лікувати зараз працюють, ні, точніше не працюють, а займаються якоюсь благодійною акцією. Як можна працювати гарно, коли ти вчився 12 років, а зарплата нижча, ніж у двірника. Так ще й за хабарі-цукерки постійно цькують.
  Сьогодні у нашої держави найвищий у Європі рівень розораності земель, споживання води, вирубування лісів.
  Однак у більшості областей України воду з-під крану категорично заборонено пити. Ви зараз знаєте, який стан тієї речовини, яку ви щодня споживаєте? Ні, а якщо й знаєте, то що ж робити? Чиновники все одно не допоможуть. Зневіра.
А потопи від яких у минулому році потерпали західні області нашої держави. Вони не сталися випадково. Просто люди вже настільки знахабніли, що вирубували той ліс вздовж і впоперек. Ніхто ж за тим не слідкує. А якщо й відганяють раз на тиждень тих „кліщів”, то вони вночі роблять свою чорну справу. Одне можна стверджувати, що забезпечити виконання власних законів наші депутати не можуть. У громадських місцях усі як курили, так і курять, у Карпатах ліс як вирубували, так і вирубують.
  Що коїться на українських сміттєзвалищах? Хтось знає? Коли, власне, буде вже в Україні роздільні смітники та переробка сміття. Ці питання потопають у морі паперу в кабінетах з високими стелями. У Львові, наприклад, майже кожного року проводяться тендери щодо вирішення грошей у питанні сміттєзвалища. Тільки й до сих пір його ніхто не може виграти. Дивина та й годі! Загалом Україна, наче той „Плюшкін”, назбирала 35 млрд. тонн відходів і розставатися з ними поки що не поспішає.
 Після всього переліченого не дивно, чому українці живуть в середньому 66 років, що найменше в Європі.
  Сьогодні Україна потерпає від надексплуатації природних ресурсів. Це катастрофічно шкодить нашій екології. І власність народу земля вже починає вбивати свій народ. А, можливо, це вже не земля українців, а шановних НАРОДНИХ депутатів. Які через друзів, через знайомих, родичів є власниками заводів по видобутку природних ресурсів України. На яких ще радянське обладнання, що отруює нам життя як в прямому, так і в переносному значенні.
Проте, коли на носі президентські вибори: УСІМ МОВЧАТИ! Як про проблеми екології, так і проблеми охорони здоров’я.

„Ми винаймаємо цей уряд, і це МИ повинні казати, що ВОНИ повинні робити”, - Ганна Голубовська-Онісімова (Президент Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86»).

  Та ми не маємо морального права мовчати. У рамках проекту „Новий громадянин” ВЕГО «МАМА-86» провела дослідження еколого-соціальної ситуації у програмах кандидатів у президенти.
  Лідери перегонів: Ю. Тимошенко та В. Янукович, про екологічні проблеми країни у своїх програмах воліють не сильно згадувати. Проте, якщо в Януковича лише скромно згадується про енергозбереження, то у НЕЇ прописано, як будуть впроваджуватись такі технології та розвиватися відновлювальні джерела енергії. Основний акцент Тимошенко буде робити на такі екологічно небезпечні технології вироблення енергії, як вугілля та атомна енергетика. Остання за новими дослідженнями вчених є чи не найнебезпечнішою та найдорожчою. Якщо враховувати побудову такої станції, виведення її з експлуатації та перероблення отруйних відходів, то виходить, що виживає вона зараз лише за дотації уряду, тобто за наші з вами кошти.
  Не згадується у цих кандидатів і про проблеми ЖКГ, і про покращення охорони здоров’я, і про розвиток громадянського суспільства, і про чорнобильські проблеми.
  Серед тих претендентів на пост президента, котрі битимуться за третє місце найкраще виглядає Литвин. Він керується гаслами позитивних відносин між людиною та природою. Другим йде Гриценко, що зазначає: ”Якщо довкілля забруднене, в країні епідемії небезпечних хвороб, наркоманія, то тривалість життя зменшується, нація деградує морально та фізично”. Також про такі проблеми дещо згадують П. Симоненко та С. Тигіпко. Інші, а це: В. Ющенко, О. Тягнибок, А. Яценюк - закривають на ці питання очі.
  Серед тих у кого рейтинг менше 1% порадував О. Мороз. Він збирається вирішити врешті-решт проблеми сміття, ГМО, вирубки лісів.
  Сьогодні серед наших майбутніх президентів є маніакальне бажання підняти економіку усіма правдами і неправдами. Та чи стане справді українським людям краще жити з новим мобільником та в протигазі, це питання риторичне.

„Ми скоро вимремо, як динозаври”

  Так відгукуються про себе екологічні громадські організації України. Молоді люди занадто неохоче поповнюють їхні ряди.
  Проте, якщо вас турбує доля ваших дітей, не стійте осторонь таких товариств. Тому що лише разом можна щось робити по-справжньому. Так, буде нелегко. Проте я, наприклад, не хочу, щоб моя дитина хворіла від усіх можливих хвороб, лише тому, що мені було лінь зайнятися захистом навколишнього середовища. А вам?
  Повірте методи впливу на чиновників є: від факсової атаки, до, вибачте, мітингу з надутими презервативами. Вони діють.
  Можна знову чекати що вам скажуть чиновники ЗГОРИ, а можна ЗНИЗУ показувати місце чиновнику. Вирішуйте як вам жити далі.