Бути чи не бути? Вегетаріанство – за і проти

  Кожен 5-й мешканець у світі відмовляється від їжі тваринного походження, це близько 17% населення. Вегетаріанство – це ще й певна ідеологія, культурні та моральні переконання.  

  Вегетаріанство має багато різновидів. Деякі представники відмовились від вживання продуктів тваринного походження. Суворе вегетаріанство передбачає виключення із повсякденного раціону риби, м׳яса, морепродуктів, навіть меду. Сьогодні кожна людина має право на вільний вибір, тому бути вегетаріанцем чи ні – це особиста справа кожного. Багато причин спонукає людей стати вегетаріанцями. Це і духовно-релігійні переконання (засновані на духовному вченні, в Індії, до речі, 80% населення - вегетаріанці), етичні (проти болісного вбивства тварин), гігієнічні (побоювання заразитись хворобами), економічні (недоцільність витрачання коштів на м'ясо), особисті (збереження та покращення здоров׳я, схуднення). 

  Багато відомих людей відмовились від вживання м׳яса, зробивши такий вибір чи в дитинстві, чи в зрілому віці. Відомий письменник Лев Толстой став вегетаріанцем у віці 50 років. Одного разу він побачив сцену вбивства свині, яка вразила його своєю жорстокістю. «Як можна сподіватися, що на землі запанує мир і процвітання, якщо наші тіла є живими могилами, в яких поховані убиті тварини?» - казав письменник. Альберт Ейнштейн був прихильником вегетаріанства ще в молодості, проте остаточно відмовився від такої їжі лише за рік до смерті.

  Вегетаріанство – важливий крок. Часто воно супроводжується психологічними змінами у свідомості людини.  

  Медики сперечалися з приводу користі чи шкоди вегетаріанства. М׳який варіант такої дієти не шкодить здоров׳ю. Проте у строгих вегетаріанців, які харчуються виключно продуктами рослинного походження, можуть виникнути проблеми. Брак в організмі вітамінів та мікроелементів, які містяться в м׳ясі, яйцях, молоці та сирі призводить до зниження м'язової маси, анемії й ушкодженням кісток. Життєво важливі вітаміни D і B12 - у надлишку зустрічаються лише у тваринній їжі. Дефіцит вітаміну В12 викликає зміни практично в усіх органах і тканинах, особливо в нервовій системі. 

  Тому важливу роль відіграє стереотип побоювання. Люди часто ставлять собі запитання: чи зможу я забезпечити свій організм всіма поживними речовинами та білками, що містяться в м׳ясі? 

  Вміст білка у вегетеріанських продуктах коливається від 8-12% у хлібних злаках, до 40 % у соєвих бобах, а це вдвічі більше, ніж у м'ясі. (Навіть нежирна частина біфштекса містить 20 % засвоюваного білка). Горіхи, насіння й бобові містять 30 % білка. Білки, які нам необхідні, складаються з 8 «основних» амінокислот. Харчова цінність м'яса так часто возвеличується тому, що в ньому втримуються всі ці 8 амінокислот. Проте багато людей не поінформовані про те, що м'ясо – не єдиний продукт, що містить повний набір необхідних амінокислот. Соєві боби й молоко, наприклад, також містять всі ці речовини, всі 8 необхідних нам амінокислот у найкращих пропорціях. 

  З іншого боку статистика нам дає жахаючі факти. Незважаючи на те, що людство пройшло еволюцію в три тисячоліття, майже 20 мільйонів чоловік кожного року вмирають від недоїдання, а через кожні дві з половиною секунди з тієї ж причини гине дитина. Ні для кого не секрет, що багато людей знаходиться на межі виживання. 

  М'ясо – це їжа, яку споживає меншість за рахунок більшості. У багатих країнах худобу відгодовують не тільки своїм зерном, але і продуктами багатими білком, які купуються у слаборозвинених країнах. 

  У слаборозвинених країнах людина в середньому споживає близько 200 кг зерна в рік, причому велика його частина використовується для їжі. А середній європеєць або американець, за даними дослідника Лестера Брауна споживає 1 000 кг зернових в рік, з яких 90% йде на відгодовування худоби. Таким чином, мешканець Європи або Америки, що вживає в їжу м'ясо, в середньому витрачає в п'ять разів більше харчових продуктів, ніж мешканець Індії, Колумбії або Нігерії. 

  Дані факти дають підстави стверджувати, що проблема голоду в світі створена штучно. Оскільки людина не вміє ефективно використовувати свої можливості та ресурси. Сьогодні в світі виробляється значно більше харчових продуктів, ніж потрібно для того, щоб прогодувати все населення планети. За оцінками дієтологів, якщо знизити виробництво м'яса всього на 10%, вільна кількість зерна виявиться достатньою для того, щоб прогодувати 60 000 000 чоловік. У своїй книзі «Дієта для маленької планети» Франс Мур Лаппе пропонує нам уявити, що ми сидимо перед тарілкою з великим біфштексом. «А зараз уявіть, що в тій же кімнаті сидить 45-50 чоловік, і перед кожним з них — порожня тарілка. Зерна, витраченого на один ваш біфштекс, цілком вистачило б, щоб наповнити тарілки всіх п'ятдесяти чоловік кашею». 

  Статистика та факти змушують замислитись над своїм щоденним життям, здоров׳ям та раціоном харчування. Проте тут відіграє роль суто суб’єктивний та особистісний фактор, лише нам обирати чи стати вегетаріанцем чи ні.

Користь від вегетаріанства:

1. Значний вміст у раціоні рослинних волокон, що сприяють своєчасній появі почуття ситості, видаленню з кишечнику шкідливих речовин, попередженню атеросклерозу й раку.
2. Значний вміст в овочах і фруктах вітамінів, які захищають від хвороб (вітаміни С и Р, бета-каротин).
3. Значний вміст в овочах і фруктах калію; перевага в них лужних еквівалентів, важливих для захисту від хвороб; високий вміст магнію.
4. Сприятливе для захисту від хвороб співвідношення насичених і ненасичених жирних кислот.
5. Придушення фітонцидами рослинної їжі бактерій, які утворять у кишечнику отрути.
6. Відсутність у рослинній їжі холестерину, здатність ряду рослинних продуктів знижувати зміст холестерину в крові.
7. Захист організму від захворювань серцево-судинної системи. 
 
Небезпеки суворого вегетаріанства: 

1. Недостатнє забезпечення організму вітаміном D, відсутність у рослинній їжі вітаміну В12, необхідного для кровотворення й роботи нервової системи. 
2. Нестача ряду амінокислот, особливо необхідних для росту й розвитку дітей. 
3. Нестача вітаміну В2 через відмову від молочних продуктів. 
4. Нестача вітаміну С при вживанні переважно зернових культур. Як наслідок уповільнення росту дітей, ризик відставання їх у розвитку, поява рахіту, недокрів'я й інших захворювань, обумовлених неповноцінним харчуванням.

  03.01.2010