Чи може впасти Ейфелева вежа або Старість на радість ?
Ірина Колупайло
Всім українцям відомо, що Ейфелева вежа – найвідоміший архітектурний набуток Парижу, всесвітньо відома як символ Франції, названа на честь свого конструктора Гюстава Ейфеля. Сам конструктор називав її просто – 300-метровою вежею. Всю свою історію вежа комусь не подобалася. Незадовго до вступу німецьких військ до Парижа під час другої світової війни, кабелі, що живлять ліфти на вежі, були перерізані, аби Гітлер, у разі виникнення бажання піднятися вгору, змушений був робити це пішки. Фюрер сходами не пішов, і вежа лишилася непідкореною.
Та чи надійно збереглась гранд-дама французької столиці? Ймовірно, що так. Бо 31 березня із рухом пензлика малярів, ретельно відібраних після міжнародного тендеру, вже почалося святкування 120-річниці Ейфелевої вежі. Офіційне святкування почнеться лише з 15 травня, з того дня, коли 120 років назад доступ на вежу був відкритий для широкої публіки. З цієї нагоди планується провести фантастичний феєрверк. Головній «Мадам Парижу» (як називають вежу самі французи) буде присвячена спеціальна виставка, на якій організатори розкажуть про її історію.
Задумана як тимчасова споруда, Ейфелева вежа давно стала центральною оглядовою площадкою Парижу. Її мали розібрати ще 100 років назад – такою була одна з головних вимог проекту. Проте руйнувати вежу передумали. Спочатку вона виявилася корисною у якості антени, потім почала приносити гроші, а пізніше усі настільки звикли, що стало неможливим уявити Париж без неї.
Напередодні річниці вкотре перефарбовували залізні конструкції споруди. «Ми регулярно перефарбовуємо вежу, як заповів сам Ейфель. Фарбування – це єдиний спосіб зберегти сталь від корозії», - сказав голова генеральної дирекції з експлуатації Ейфелевої вежі Жан-Бернар Брос.
Вежа й досі залишається найвищою будівлею у місті. Помилуватися її чіткими лінями можна з будь-якої точки Парижу.
Всю свою історію вежа комусь не подобалася. Незадовго до вступу німецьких військ до Парижу під час другої світової війни, кабелі, що живлять ліфти на вежі, були перерізані, аби Гітлер, у разі виникнення бажання піднятися вгору, змушений був робити це пішки. Фюрер сходами не пішов, і вежа лишилася непідкореною.
За весь час свого існування, найсильнішою небезпекою для вежі був вітер. З самого початку будівництва найважчою задачею для Гюстава Ейфеля було зробити конструкцію стабільною. У вежі всього дві платформи. Суперечки щодо того як саме Ейфель зумів подолати силу вітру точаться й досі. Великий конструктор говорив, що така форма вежі продиктована саме силою вітру.
Не дивлячись на немалий вік споруди, у вежі все лишилося практично у первинному вигляді. Наприклад, всередині неї до цього часу працює гідравлічний ліфт.
