Журналістам

ДОБРЕ  ТОРГУВАЛОСЬ 
 
Чи в Києві, чи в Полтаві,  
Чи в самій столиці  
Ходив чумак з мазницею  
Помежи крамниці. 
 
І в крамницях, куди глянеш,-  
Сріблом-злотом сяє,-  
А йому то і байдуже: 
Він дьогтю питає! 
 
Реготять купці дурнії,  
А він тільки сплюне  
Та й до другої крамниці,  
Багатшої, суне. 
 
В найбагатшії крамниці  
Два купці сиділо,  
І туди чумак заходить  
З мазницею сміло: 
 
"Добридень вам, добрі люди!"  
Та й зачав питати,  
Чи нема у них принаймні  
Дьогтю де продати. 
 
"Нєту, нєту! - купці кажуть  
Та й, шельми, сміються: -  
Здєсь нє дьоготь - толькі дурні  
Адні продаються!" 
 
А чумак їм: "То нівроку ж, 
Добре торгувалось, 
Що йно два вас таких гарних 
На продаж осталось".

Степан Руданський 

Велика доба потребує великих людей. На світі є невідомі скромні герої, не увінчані славою Наполеона. Марно ви шукали б їхні імена в історії. Та коли проаналізувати, - їхня слава, можливо, затьмарила б навіть славу Александра Македонського. У наші дні на вулицях Праги можна зустріти чоловіка в приношеному вбранні, який, власне, і сам не уявляє свого значення в історії нової, великої доби. Він скромно йде своєю дорогою, нікого не турбує, і до нього не чіпляються журналісти з проханням про інтерв'ю. Коли б ви запитали, як його звуть, він би відповів дуже просто і скромно: "Я Швейк..."  
 
 
І справді, цей тихий, скромний, убого вдягнений чоловік і є той старий бравий вояк Швейк, хоробрий герой, ім'я якого ще за часів Австро-Угорщини було на устах усіх громадян Чеського королівства і слава якого не примеркне і в Республіці.  
Я дуже люблю цього бравого вояка Швейка і, змальовуючи його пригоди під час світової війни, переконаний, що всі ви сповнитесь симпатією до мого скромного, невідомого героя. Він не підпалював храму богині в Ефесі, як це зробив отой дурень Герострат, щоб потрапити до газет та шкільних хрестоматій.  
А цього вже досить.  
 
 
Ярослав Гашек