Студентам

ЧАРИ НОЧІ 
 
Сміються, плачуть солов'ї  
І б'ють піснями в груди:  
"Цілуй, цілуй, цілуй її, -  
Знов молодість не буде!  
 
Ти не дивись, що буде там,  
Чи забуття, чи зрада:  
Весна іде назустріч вам,  
Весна в сей час вам рада.  
 
На мент єдиний залиши  
Свій сум, думки і горе -  
І струмінь власної душі  
Улий в шумляче море.  
 
Лови летючу мить життя!  
Чаруйсь, хмелій, впивайся  
І серед мрій і забуття  
В розкошах закохайся.  
 
Поглянь, уся земля тремтить  
В палких обіймах ночі,  
Лист квітці рвійно шелестить,  
Траві струмок воркоче.  
 
Відбились зорі у воді,  
Летять до хмар тумани...  
Тут ллються пахощі густі,  
Там гнуться верби п'яні.  
 
Як іскра ще в тобі горить  
І згаснути не вспіла, -  
Гори! Життя - єдина мить,  
Для смерті ж - вічність ціла.  
 
Чому ж стоїш без руху ти,  
Коли ввесь світ співає?  
Налагодь струни золоті:  
Бенкет весна справляє.  
 
І сміло йди під дзвін чарок  
З вогнем, з піснями в гості  
На свято радісне квіток,  
Кохання, снів і млості.  
 
Загине все без вороття:  
Що візьме час, що люди,  
Погасне в серці багаття,  
І захолонуть груди.  
 
І схочеш ти вернуть собі,  
Як Фауст, дні минулі...  
Та знай: над нас - боги скупі,  
Над нас - глухі й нечулі..."  
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
 
Сміються, плачуть солов'ї  
І б'ють піснями в груди:  
"Цілуй, цілуй, цілуй її -  
Знов молодість не буде!"

ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ